Оздоблення внутрішніх стін і стель – ключовий етап завершення будівництва або ремонту будинку. Від того, наскільки правильний вибір штукатурки або шпаклівки, залежить якість, надійність і довговічність оздоблення, а також загальний затишок і, звісно ж, витрати на фінішне облаштування приміщення.
Вибір штукатурки для внутрішнього облицювання стін і стель потрібно робити з урахуванням призначення приміщення, матеріалу основи, а також якості та сфери застосування самих оздоблювальних матеріалів.
Чим штукатурка відрізняється від шпаклівки?
Усі штукатурні суміші умовно можна розділити на 2 категорії – штукатурки та шпаклівки. Базова відмінність між ними – у розмірі частинок наповнювача суміші, що визначає сферу застосування складів.
- Штукатурка наноситься на основу першим, більш товстим шаром, даючи змогу усунути нерівності та підготувати поверхню до нанесення більш тонкого шару шпаклівки.
- Шпаклівка дає змогу створити фінішну поверхню під оздоблення фарбою, шпалерами або іншими декоративними рішеннями.

- Стартові (чорнові) штукатурки наносять на основу з метою вирівняти нерівності, закрити щілини та тріщини, підготувати поверхню для нанесення фінішного шару.
- Фінішні (декоративні) склади наносять на поверхню, утворену стартовим шаром після його висихання. Фінішний склад може виступати фінальним шаром стін/стелі або служити для подальшого покриття фарбою чи шпалерами.
Характеристики штукатурних сумішей
Штукатурні суміші розрізняються за складом, призначенням, способами нанесення і сферою застосування. Будь-яка суміш обов’язково містить 2 ключові компоненти – в’яжучу речовину (гіпс, цемент, вапно, глину тощо) та наповнювач (пісок, пемза, деревне вугілля, мінеральні добавки та ін.). Вибираючи штукатурку, зазвичай звертають увагу на параметри сумішей.
- Адгезія – це ступінь прилипання (зчеплення) складу до основи, що забезпечує надійність фіксації розчину.
- Паропроникність – здатність затверділої суміші «дихати», пропускаючи пар і регулюючи вологість у приміщенні.
- Вологостійкість важлива при використанні штукатурки в умовах підвищеної вологості, наприклад, у ванній кімнаті або на вулиці.
- Еластичність складу перешкоджає утворенню тріщин внаслідок висихання, усадки розчину і перепадів температури.
- Стійкість до перепадів температур і морозостійкість враховують при виборі сумішей для фасадних робіт на стінах, що піддаються впливу кліматичних факторів.
- Час висихання важливо враховувати, розраховуючи етапи робіт з оштукатурювання, коли на один шар, що вже затвердів, потрібно нанести наступний.
Читайте також: Внутрішнє облицювання газоблоків: вибір та нанесення інтер’єрної штукатурки
Готові склади, сухі суміші та традиційні рецепти
Для приготування штукатурних розчинів можна скористатися різними рішеннями. У продажу можна знайти готові до застосування розчини, а також сухі суміші в мішках, які перед початком робіт потрібно розвести водою. Крім того, можливе і самостійне приготування сумішей із сухих компонентів – піску, вапна, цементу, алебастру тощо.
Традиційні рецепти, які передбачають самостійне змішування інгредієнтів, використовують рідко. Такий підхід дає змогу заощадити, але займає більше часу і не гарантує високої якості розчинів.
- Сухі суміші використовують для штукатурення поверхонь найчастіше. Їх розводять водою і розмішують будівельним міксером або дрилем зі спеціальною насадкою до потрібної консистенції в кількості, необхідній для поточного етапу робіт.
- Готові розчини також знаходять своє застосування, коли йдеться про нанесення фінішних покриттів. Дорожчі рідкі склади мають переваги перед сухими сумішами з погляду декоративності та зручності застосування.
Основні види штукатурних сумішей
За типом основної в’яжучої речовини виділяють такі види мінеральних штукатурок:
-
Гіпсові штукатурки – найпоширеніші суміші, що ідеально підходять для більшості внутрішніх робіт. Вони мають високу пластичність і паропроникність, легко вбирають вологу, мають високу адгезію, добре шліфуються. Гіпсові суміші дають змогу отримати дуже гладку поверхню світлого кольору навіть за тонкого шару. Вони швидко сохнуть (3-5 днів) і майже не дають усадки, що знижує ризик появи тріщин при нанесенні товстого шару штукатурки. Однак міцність і вологостійкість гіпсових сумішей поступається цементним й цементно-вапняним.
- Цементні штукатурки являють собою суміш піску й цементу. Їх застосовують для зовнішніх фасадних і внутрішніх робіт. Вони менш еластичні, щільніші і міцніші, ніж гіпсові суміші, мають меншу паропроникність, високу волого- і морозостійкість. Цементні суміші повільно застигають (до 28-30 днів), мають меншу стійкість до цвілі і грибків, ніж гіпсові суміші. Але висока вологостійкість дозволяє використовувати їх у вологих приміщеннях.
- Вапняні штукатурки. У складі цих недорогих сумішей – вапно і дрібний пісок. Такі штукатурки стійкі до грибків і плісняви, але через низьку вологостійкість їх застосовують тільки для сухих приміщень, де вологість нижче 65%. Матеріал має високу адгезію, є паропроникним, стійкий до впливу УФ-променів, економічний, але малоеластичний і менш міцний, як порівняти з цементними складами.
Як альтернативу універсальним гіпсовим сумішам для ремонту внутрішніх приміщень часто застосовують комбіновані – цементно-вапняні або вапняно-гіпсові – склади. Тому часто вибір штукатурки – це вибір між гіпсовою і цементно-вапняною сумішшю.
Фінішні декоративні штукатурки
Крім основних мінеральних штукатурок на базі гіпсу, вапна і цементу, які наносять товстим шаром, існують фінішні тонкошарові штукатурки. Це склади з використанням полімерних, акрилових, силіконових і силікатних смол. Часто їх використовують як зовнішнє оздоблення фасадів, але є декоративні тонкошарові склади, фактурні та структурні штукатурки для внутрішнього застосування.
-
Акрилові штукатурки мають хороші адгезивні властивості до будь-якої поверхні, низьку паропроникність, високий ступінь еластичності. Різні наповнювачі акрилових та інших декоративних штукатурок дають можливість отримати цікаві візуальні ефекти, такі як «короїд» з шорсткою або «баранек» з рифленою фактурною поверхнею.
- Силіконові та силікатні штукатурки мають високу міцність, пластичність, вологостійкість, стійкість до тріщин і температурних перепадів. Як і акрилові суміші, вони більш популярні у фасадному оздобленні.
- Венеціанська штукатурка, яка при нанесенні дає змогу відтворити малюнок натурального каменю або інші декоративні ефекти, навпаки, частіше використовується для внутрішнього застосування. Вона виготовляється з вапна або акрилового полімеру та кам’яної (мармурової, гранітної, кварцової) крихти або пилу.
Читайте також: Зовнішнє облицювання газоблоків: суміші для штукатурення фасаду з газобетону
Читайте також: Обираємо фінішну штукатурку. Переваги силікатних та силіконових сумішей
Принципи вибору штукатурної суміші
При виборі штукатурки або шпаклівки важливо враховувати:
-
Призначення штукатурної суміші – для зовнішнього або внутрішнього оздоблення, стартовий або фінішний склад, для вологих або сухих приміщень, для ручного або машинного нанесення, для оздоблення стін або стель тощо.
- Матеріал основи, на які наноситиметься штукатурка (газобетон, керамоблоки, цегла, бетон, гіпсокартон тощо) і поєднання цього матеріалу зі штукатурною сумішшю.
- Сумісність штукатурок між собою. Під час оздоблення бажано використовувати суміші одного виробника, дотримуючись інструкції.
- Витрати і вартість. На вибір, безсумнівно, впливають вартість і кількість матеріалу, потрібного для оздоблення, а також планова тривалість робіт.
Читайте також: Внутрішня обробка газобетону: 4 способи облицювання газоблоків
Читайте також: Топ-4 варіанти облицювання газобетону
Купити штукатурні суміші для ремонту можна за адресою: Львів, с. Підрясне, вул. В. Стуса, 11.

RU



Традиційні рецепти, які передбачають самостійне змішування інгредієнтів, використовують рідко. Такий підхід дає змогу заощадити, але займає більше часу і не гарантує високої якості розчинів.






