Легке сухе утеплення: навісні вентильовані фасади з мінеральною ватою

Вентильований фасад – найефективніша система зовнішнього утеплення стін. Вона підходить для нових і старих будинків, цегляних, газобетонних, дерев’яних та інших конструкцій. Такий фасад надає найширші можливості для облицювання і виглядає респектабельно довгі роки.

Принцип утеплення та облицювання стін із використанням навісних фасадів полягає в кріпленні на стінах будинку несучого каркаса з дерева, металу або полівінілхлориду, укладанні між його елементами утеплювача – мінеральної вати – з гідроізоляцією і монтажем фасадного облицювального шару.

Облицювальну конструкцію кріплять до стіни так, щоб між декоративним покриттям і утеплювачем залишався повітряний зазор. Через перепад тиску в зазорі утворюється потік повітря, який забезпечує вентиляцію внутрішніх шарів і видаляє вологу з утеплювача. Вентильований проміжок служить і температурним буфером, який знижує тепловтрати будинку.

Переваги та недоліки навісних фасадів

У цього способу утеплення та облицювання стін є ще одна поширена назва – утеплення легким сухим методом. Це означає, що для облаштування навісного вентильованого фасаду не потрібно застосовувати ні розчин, ні клей. Не вимагає вентильований фасад і суттєвої монтажної підготовки стіни – це простий і доступний спосіб приховати недоліки стін і надати будівлі новий вигляд.

Відсутність мокрих процесів дозволяє утеплювати будинок в будь-який час року, навіть за мінусової температури – до -15 °С. Метод допускає перерви в роботі, і утеплювати стіни можна поступово, наприклад, тільки щовихідного. Проте такий спосіб можливий лише після ретельної оцінки несучої здатності стін. І при цьому монтаж каркаса, утеплювача і облицювання повинні здійснювати кваліфіковані фахівці, а саме облаштування системи не назвеш бюджетним.

Читайте також: Утеплення стін. Основні способи теплоізоляції фасадів

Навісний вентильований фасад передбачає тривалу службу (50 років і більше) без експлуатаційних витрат. Його можна придбати як у вигляді готової системи, укомплектованої усіма компонентами, так і у вигляді окремих складових.

Акценти облаштування навісних фасадів

Несучий каркас може бути виконаний із оцинкованої сталі, алюмінію, деревини або ПВХ. Крок облаштування каркаса вибирають залежно від товщини утеплювача, матеріалу стін і облицювання, а також від інших факторів. Обов’язково встановлюють каркас навколо вікон і дверей. Трапляється, що в гонитві за економією компанії пропонують для навісних фасадів каркас для гіпсокартону. Але такі профілі не можуть витримувати вітрові навантаження і не призначені для експлуатації на вулиці. Це – грубе порушення технології та будівельних норм.

Теплоізоляція зазвичай являє собою шар мінеральної вати. Для навісних фасадів є широка лінійка плитних утеплювачів, включаючи спеціально створені гідрофобізовані плити з більш щільним зовнішнім шаром. Під час монтажу в дерев’яний каркас утеплювач встановлюють врозпір між стійками, а за умов використання металоконструкцій – наколюють на несучі елементи. Теплоізоляцію кріплять до стіни дюбелями та стежать за тим, щоб не було зазорів між плитами, а також між плитами і каркасом. У нижній частині стіни встановлюють стартову планку, яка утримує утеплювач і захищає його від гризунів. Монтуючи теплоізоляцію, слід контролювати щільність прилягання плит до стін, але не допускати зминання матеріалу, інакше утворюються містки холоду.

Читайте також: Зовнішнє облицювання газобетону: навісні вентильовані фасади

Ізоляційна мембрана – обов’язковий елемент системи навісних фасадів. Утеплювач закривають зовні дифузійною вітро- і гідроізоляційною мембраною з високою паропроникністю. Вона дозволяє виводити з мінеральної вати вологу, яка утворюється через різницю температур зовні і всередині будинку, але не дає проникати волозі ззовні. У деяких випадках (на стінах дерев’яних будинків і якщо внутрішнє приміщення відрізняється підвищеною вологістю) потрібне додаткове облаштування пароізоляції з внутрішньої сторони утеплювача. Вона буде захищати мінеральну вату від пари, яка проникає зсередини будинку.

Вентиляційний зазор повинен забезпечувати вільну циркуляцію повітря для рівномірного висихання теплоізоляційного шару. Він потрібен для правильної роботи дифузійної мембрани. Мінімальна товщина зазору – близько 20 мм. Його створюють завдяки елементам несучого каркаса.
Облицювання для навісних фасадів представлене широким асортиментом матеріалів. Облицювання утепленої стіни виконують з металевого або вінілового сайдингу, дерев’яної вагонки, алюмінієвих композитних панелей, керамограніту, фіброцементних плит і т. ін.

Читайте також: Фіброцементний сайдинг – унікальне рішення для сухого облицювання фасадів

Придбати мінеральну вату, ізоляційні мембрани та оздоблювальні матеріали для навісних фасадів можна у Львові, вул. Городоцька, 300 («Метро Кеш енд Керрі») та у м. Дубляни, вул. Львівська, 17. Контактний телефон: (067) 218-08-22.

Чехія

<img decoding="async" class="alignright wp-image-4494 size-medium" src="https://maximuscentr.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/podsistema-262x300.png" alt="" width="262" height="300" />Переваги та недоліки навісних фасадів

Акценти облаштування навісних фасадів

Васильченко Олексій

Увійти

Реєстрація

Переваги та недоліки навісних фасадів