Майстер-клас: мокре утеплення фасаду мінеральною ватою

Мокре утеплення – найбільш популярний спосіб утеплення будівель, який також називають системою скріпленої теплоізоляції. Ця багатошарова конструкція включає монтаж на стіни утеплювача і нанесення поверх нього фінішної штукатурки. Разом покриття формує безшовний контур утеплення фасаду.

Мокрим способом утеплюють стіни з цегли, керамоблоків і газобетону. При необхідності систему скріпленої теплоізоляції навіть монтують на стіни каркасних будинків. У цьому разі утеплювач кріплять на ОСП або ЦВП.

Матеріали для мокрого утеплення стін

Стандартний набір, необхідний для монтажу системи скріпленої теплоізоляції:

ґрунтове покриття;
клейовий розчин для утеплювача;
теплоізоляційний матеріал;
дюбелі для монтажу утеплювача;
лугостійка скловолоконна армуюча сітка;
алюмінієві кутові профілі;
суміш для нанесення армуючого шару;
тонкошарова фінішна штукатурка.

Якщо мова йде про утеплення газобетону або керамоблоків, в системі скріпленої теплоізоляції найкраще використовувати плити кам’яної мінеральної вати і тарілчасті дюбелі з широкими капелюшками. Щоб волога мала менший вплив на теплоізоляцію, використовують вату, просочену гідрофобними складами.

Економія на якихось деталях фасадного пирога або заміна компонентів призводить до того, що потрібний ефект утеплення не буде отриманий. Наприклад, без армуючого шару декоративне покриття піде тріщинами, а через неякісне кріплення плити теплоізоляції можуть відшаруватися від стіни.

Умови виконання робіт

Мокре утеплення стін передбачає використання шпаклювальних і клейових розчинів. Як відомо, при температурі близько 0 °C водні процеси сповільнюються, а при температурі понад +25-30 °C – прискорюються. Тому найкраща температура для утеплення фасаду – від +5 до +25 °C.

Роботи можна проводити в холодний період року, але для цього потрібно сформувати відповідний температурний режим. Для цього створюють так звані «тепляки» – закриті навіси над фасадом. З іншого боку, жарким літом фасад краще захистити від прямого сонця. У теплу пору року роботи зазвичай проводять в ранкові або вечірні години.

Читайте також: Мокре утеплення стін: простий і надійний спосіб теплоізоляції фасадів

Крім того, при монтажі утеплювача слід уникати попадання вологи на утеплювач або на оштукатурену поверхню. Не можна монтувати систему на обледенілу або мокру стіну.

Вибір будівельної бригади

Дуже важливо правильно вибрати виконавців. Краще оцінити попередні об’єкти бригади, виконані близько 2-3 років тому. Важливо звернути увагу на стан утепленого приміщення, перевірити, чи немає в кутах кімнат вологи або грибків. Варто уточнити наявність у майстрів будівельних лісів, які майже напевно знадобляться.

Крок 1. Підготовка основи

На першому етапі за допомогою рівня і виска потрібно перевірити фасадні стіни. Основа повинна бути чистою, рівною і сухою. Стара штукатурка повинна міцно триматися на кладці, і її слід ретельно простукати. Покриття, що тримається погано, потрібно збити, а забруднені поверхні – промити водою під тиском і дочекатися їхнього висихання.

Також слід демонтувати водостічні труби, навіси, ставні й інші деталі, які ускладнюють доступ до ремонтованої стіні. Після закінчення робіт усі елементи збирають заново. Порожнечі і нерівності на стінах потрібно заповнити розчинними сумішами. Якщо необхідно, основу покривають ґрунтовкою.

Крок 2. Встановлення цокольної планки

Цокольна планка – важливий елемент системи, який кріпиться в нижній частині стіни і в який вкладають перший ряд плит утеплювача. Планку роблять з оцинкованої сталі, і її товщина повинна точно збігатися з товщиною плит утеплювача.

Крок 3. Нанесення клею на утеплювач

Для того щоб теплоізоляція мала хороше зчеплення зі стіною, на її поверхню рівним шаром наносять клейовий розчин. Клей слід наносити акуратно, особливо по краях. Якщо він все ж виступає за межі плити, його надлишки необхідно зняти кельмою.

Не варто експериментувати і клеїти утеплювач розчинами, які для цього не призначені. Неприпустимо зменшувати кількість клею або розводити його піском.

Крок 4. Монтаж утеплювача

Плиту теплоізоляції прикладають до фасаду і трохи притискають. Монтаж ведуть зліва направо і знизу вгору. Спочатку укладають цілі плити теплоізоляції, а потім заповнюють інші ділянки добірними шматками. Плити кріплять із перев’язкою по горизонталі – так, щоб вертикальні шви не збігалися.

Часта помилка монтажу – нещільне стикування плит утеплювача і наповнення стиків клеєм. Внаслідок цього утворюються містки холоду і тріщини в декоративному покритті. При укладанні теплоізоляції між плитами можливо залишати зазори шириною до 2 мм.

Щілини більшого розміру заповнюють смугами, які отримають з інших плит утеплювача. Важливо зробити безперервний контур вже на етапі монтажу утеплювача. Ключову увагу приділяють проблемним місцям – кутам, нішам, виступам, отворам.

Також під час монтажу плит важливо дотримуватися вертикалі. Тільки рівна фасадна поверхня дасть можливість правильно нанести штукатурку. Але в будь-якому разі плити перед оштукатурюванням шліфують спеціальними терками.

Крок 5. Дюбелювання утеплювача

Теплоізоляційний матеріал кріплять до стіни не тільки клеєм, а й пластиковими тарілкоподібними дюбелями. При цьому важливо стежити, щоб при монтажі дюбелів між плитами не з’явились зазори.

Порушенням є і заглиблення дюбеля в плиту утеплювача. Це знижує силу зчеплення теплоізоляції з основою. До того ж кріплення буде видно крізь штукатурку при перепадах температури і вологості.

Одночасно якщо дюбель буде виступати над площиною теплоізоляції, на поверхні фасаду утворяться горби. Розміщувати капелюшки дюбелів слід врівень з поверхнею утеплювача.

Крок 6. Армування утеплювача

На вирівняну поверхню плит утеплювача наносять армуючий склад, на який клеять армуючу сітку щільністю не менше 160 г/м² з комірками 5×5 мм. У ролі суміші для армуючого шару можна використати клейовий розчин.

При цьому сітку утоплюють в шарі клею, а не приклеюють її розчином до утеплювача. Вона повинна розташовуватися на глибині 1/3-1/2 армуючого шару. Також важливо проклеїти полотнища сітки внапустку не менше ніж на 10 см у всіх напрямках. Після цього поверхню стіни загладжують невеликою теркою.

Крок 7. Обштукатурювання фасаду

Для поліпшення адгезії армуючий шар покривають ґрунтовкою, а після висихання ґрунтовки наносять декоративну штукатурку.

Важливо знати, що деякі фінішні матеріали мають малу паропроникність. У конструкціях із використанням мінеральної вати вони можуть стати паробар’єром, що приведе до конденсації вологи і відшаровування фінішного шару. Тому в системах скріпленої теплоізоляції на основі мінеральної вати застосовують лише паропроникні силікатні, силіконові або мінеральні штукатурки, але не акрилові суміші.

Важливий і колір декоративного покриття. Не варто вибирати темні тони на південних фасадах. Це призведе до збільшення температури покриття, деформації утеплювача і тріщин. Також, якщо будинок стоїть на ділянці, де можлива вібрація від залізниці, краще не застосовувати силікатну штукатурку. Вона теж може розтріскатись.

Найпопулярніші фактури штукатурки – «короїд» і «баранек». Їх отримують завдяки особливим прийомам затирання за допомогою напівтерків, при яких зерна зі складу сумішей дряпають поверхню. Фактура відповідає в основному за естетичний вигляд, але якщо подряпини розташовані вертикально, на них менше осідає пил і оштукатурена поверхня буде виглядати акуратніше.

Читайте також: Топ-5 помилок мокрого утеплення стін

Купити мінеральну вату для утеплення фасадів можна у Львові, вул. Городоцька, 300 і в м. Дубляни, вул. Львівська, 17. Тел.: (067) 218-08-22.

Чехія