Будівництво енергоефективних будинків із газобетону, керамоблоків та інших енергозберігаючих матеріалів стає все більш популярним. Будь-який домовласник хоче мінімізувати витрати на зимове опалення і літнє охолодження будівель. Але сучасні концепції в області енергоефективності ще далекі від масового втілення в Україні. З вимогами до такого будівництва ми і хочемо вас познайомити.
Будь-яка концепція, будь то будівництво енергозберігаючих, пасивних або просто добре утеплених будинків – досить умовне поняття. Визначається вона як об’єктивними факторами, так і чинними стандартами і нормами.
У різний час, в різних країнах і в умовах різного клімату вимоги до утеплення і енергоспоживання будівель розрізнялися. І причин відмінності у вимогах – декілька:
- зміна вартості і доступності невідновлювальних ресурсів – газу, нафти і вугілля;
- збільшення загального споживання первинної енергії, погіршення екології, зростання викидів «парникових газів»;
- зростання доступності відновлюваних енергоресурсів – не тільки біопалива (дров), але і альтернативної енергетики;
- удосконалення будівельних технологій і поява нових будматеріалів (керамоблоків, газобетону, каркасного будівництва).
Тому не дивно, що, скажімо, будинки, які вважалися в Європі «теплими» в 70-х роках і «енергоефективними» на початку 2000 року, або теперішні будинки – це кардинально різні споруди.
Читайте також: Енергоефективний ландшафт: як враховувати рельєф ділянки при будівництві котеджу
Рейтинг енергоефективності будівель
Європейці свідомо працюють над підвищенням енергоефективності житла вже близько 50 років, і вони виробили критерії оцінки енергозберігаючих характеристик котеджів. Так, щоб заміряти рівень енергоефективності житла, можна порахувати кількість енергії, яку будинок споживає для опалення на 1 м2 площі протягом року. Іншими словами, потрібно оцінити втрати теплової енергії на 1 м2 за рік. Важливо не плутати цю характеристику з іншим параметром, який теж нормується новими стандартами, – загальним споживанням первинної енергії на 1 м2 за рік для всіх побутових потреб – опалення, підігріву води і електропостачання.
Був вироблений своєрідний рейтинг енергоефективності.
- Для будинків, побудованих до 70-х рр., нормальним було споживання енергії для опалення в межах до 300 кВт-год./м2 на рік. Енергоресурси тоді були доступні, і обігрівати будинок вважалося вигідніше і простіше, ніж інвестувати в енергозберігаюче будівництво.
- Для котеджів, побудованих в період до з 1970-х до 2002, нормальним було споживання енергії для опалення в межах до 150 кВт-год./м2 на рік. Будинки, побудовані в цей період в Європі, називалися «новими будинками». На відміну від «старих будинків» попереднього покоління вони дозволяли домовласникам економити на комунальних послугах. До слова, приблизно цьому стандарту «нових будинків» кінця XX століття відповідають українські будівельні норми. Тепловтрати будинків, побудованих за українськими ДБН, – близько 120 кВт-год/м2 на рік.
- Після 2002 року в Європі рекомендовано будівництво тільки «будинків із низьким споживанням енергії», тепловтрати яких складають не більше 60 кВт-год./м2 на рік. В умовах дії наших стандартів і норм ці будівлі будуть вважатися енергоефективними, тоді як в Європі для енергоефективних будівель існує окрема ієрархія нормативів.
Читайте також: Енергоефективний будинок: правила будівництва енергозберігаючих котеджів
Будинки з нульовим енергоспоживанням, пасивні та активні котеджі
Якщо будівництво енергозберігаючих будинків в Україні поки не є обов’язковим, то в Європі йде безперервне посилення норм і вимог в цьому напрямку.
- «Пасивні будинки» (будівлі, які пасивно обігріваються енергією навколишнього середовища) обмежують тепловтрати до рівня не більше 15 кВт-год./м2 на рік. Стандарт, розроблений Інститутом пасивного будинку в Німеччині в 1996 році, висуває досить жорсткі вимоги до теплоізоляції огороджувальних конструкцій, герметичності будинку, загального споживання первинної енергії (не більше 60 кВт-год./м2 на рік) і теплового комфорту, але і це далеко не границя можливостей. Завдяки використанню рішень в сфері альтернативної енергетики з’явилися інші категорії енергозберігаючих будівель.
- Після 31 грудня 2020 року в країнах ЄС буде рекомендовано будівництво лише «будинків із нульовим споживанням енергії», тобто з тепловтратами близько 0 кВт-год./м2 на рік. Цю вимогу декларує директива ЄС про енергетичну ефективність будівель 2010/31/EU. Досягти нульового споживання енергії вдається шляхом використання відновлюваних енергоресурсів (енергії сонця, вітру, річок тощо).
- Ще краще – зводити будинки не з нульовим, а з позитивним енергобалансом. Подібні «активні будинки» або будівлі, зведені за стандартом «енергія плюс», не тільки не споживають енергію в середньорічному вимірі, а й виробляють її, використовуючи теплові насоси, сонячні колектори, сонячні батареї, вітрогенератори, установки зі спалювання біогазу тощо. Надлишкову енергію такі споруди використовують для енергоживлення оточуючих споруд або віддають її в загальну енергомережу країни.
Стимул до такого посилення норм у Євросоюзі значною мірою пояснюється не міркуваннями економії, а в першу чергу необхідністю зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу (до 40 % парникових газів виробляється житловими будинками). Європейці серйозно задумалися про те, як уберегти планету від небезпечних кліматичних змін і глобального потепління.
Читайте також: Топ-5 стінових матеріалів для зведення котеджу: за і проти
Як побудувати енергоефективний пасивний будинок?
Будівництво енергозберігаючих пасивних будинків – комплексна концепція. Її втілення вимагає виконання п’яти вимог (докладний виклад стандарту є на офіційному сайті інституту):
- надійне утеплення всіх огороджувальних конструкцій будівлі;
- теплоізоляція будинку за принципом замкнутого теплового контуру, без містків холоду;
- використання енергоефективних теплих вікон;
- використання систем вентиляції з рекуперацією тепла;
- висока герметичність будівлі.
Жорсткі вимоги до теплоізоляції огороджувальних конструкцій дають можливість акцентувати увагу на правильному виборі будматеріалів:
- коефіцієнт теплопередачі зовнішніх непрозорих конструкцій (стін і даху) пасивних будинків повинен бути: U ≤ 0,15 Вт/м2К, або R ≥ 6,67 м2К/Вт;
- коефіцієнт теплопередачі світлопроникних конструкцій (фронтальних і дахових вікон, скляних дверей) пасивних будинків повинен бути: U ≤ 0,80 Вт/м2К, або R ≥ 1,25 м2К/Вт.
Цим вимогам відповідають, наприклад, енергозберігаючі мансардні вікна FAKRO FTT U8 Thermo з потрійним склопакетом і коефіцієнтом теплопередачі U = 0,58 Вт/м2К. А ось при спорудженні зовнішніх стін утеплювати потрібно навіть енергоефективний газобетон Ytong Energo+ товщиною 48 см. Його коефіцієнт теплопередачі U = 0,17 Вт/м2К недостатній для зведення пасивного будинку.
Товщина теплоізоляції для утеплення стін пасивних будинків залежно від теплопровідності λ, Вт/мК утеплювача і стінових блоків для різних випадків буде різною. Як приклад наведемо рекомендації з утеплення газобетону Ytong Forte PP2,5/0,4 товщиною 24 см.
Коефіцієнт теплопередачі U, Вт/м²К стін пасивного будинку з газобетону Ytong Forte PP2,5/0,4, 24 см
| Товщина утеплювача | |||||||||
| 6 см | 8 см | 10 см | 12 см | 15 см | 18 см | 20 см | 25 см | 30 см | |
| λ = 0,043 | 0,267 | 0,237 | 0,214 | 0,194 | 0,171 | 0,153 | 0,143 | 0,122 | 0,107 |
| λ = 0,040 | 0,260 | 0,230 | 0,206 | 0,187 | 0,164 | 0,146 | 0,136 | 0,116 | 0,102 |
| λ = 0,037 | 0,252 | 0,222 | 0,198 | 0,179 | 0,156 | 0,139 | 0,129 | 0,110 | 0,096 |
| λ = 0,035 | 0,246 | 0,216 | 0,192 | 0,173 | 0,151 | 0,133 | 0,124 | 0,105 | 0,092 |
| λ = 0,033 | 0,240 | 0,209 | 0,186 | 0,167 | 0,145 | 0,128 | 0,119 | 0,101 | 0,087 |
Як бачимо, товщина теплоізоляції залежно від матеріалу буде в межах від 15 до 20 см.
Купити енергоефективні газобетонні блоки і теплоізоляційні матеріали для будівництва пасивних будинків можна у Львові, вул. Городоцька, 300, тел.: (067) 218-08-54 та у м. Дубляни, вул. Львівська, 17, тел.: +380 (67) 208-08 -03.

RU



