Мокре утеплення стін: простий і надійний спосіб теплоізоляції фасадів

Мінеральна вата для систем скріпленої теплоізоляції

Найпоширеніший метод утеплення зовнішніх стін будинку – система скріпленої теплоізоляції, або так званий мокрий метод. В цьому разі плити мінеральної вати або пінополістиролу в якості утеплювача кріплять на стіни з подальшим армуванням і оштукатурюванням зовнішнього шару. Використання рідких компонентів і пояснює найменування методу.

Використовують легкий і важкий мокрий метод утеплення стін. При легкому способі зовнішній шар армують скловолоконною сіткою і покривають тонким (<10 мм) шаром штукатурки. При важкому – застосовують армовану сітку зі сталі. Товщина шарів за утеплювачем в цьому разі може сягати 30 мм. Легкий мокрий метод – дуже поширений і простий, про нього і піде мова.

Особливості мокрого утеплення стін

Система скріпленої теплоізоляції, або мокрий метод, – це складна багатошарова конструкція, де кожен шар пов’язаний з іншим. Таким чином можна отримати однорідне покриття – безшовну систему утеплення стін. Ця конструкція захищає стіну від опадів і дозволяє знизити витрати на опалення будинку. Мокрий метод використовують на будинках різних архітектурних форм, можлива і термомодернізація старих споруд.

Схема мокрого утеплення стін

 

Цим способом утеплюють стіни як із блоків поризованої кераміки і газобетону, так і керамічної та силікатної цегли. За необхідності скріплену теплоізоляцію можна закріпити і на каркасних стінах. У цьому разі утеплювач монтують на ОСП або ЦСП.

Головне обмеження мокрого методу полягає в тому, що роботи пов’язані зі замішуванням штукатурних і клейових сумішей водою. І, відповідно, за температури близько до 0 °C всі мокрі процеси сповільнюються, а за температури вище 30 °C – прискорюються. Оптимальна температура для утеплення фасаду таким чином варіюється в діапазоні від 5 до 30 °C.

Читайте також: Легке сухе утеплення: навісні вентильовані фасади з мінеральною ватою

Компоненти для мокрого утеплення стін краще купувати у вигляді комплексної системи, де врахована сумісність матеріалів. Наприклад, використання матеріалів з різними коефіцієнтами теплового розширення може призвести до їхньої деформації та утворення тріщин.

Вибір утеплювача для теплоізоляції фасадів

Основою системи утеплення стін є теплоізоляційний матеріал, це – мінеральна вата або пінополістирол товщиною 10-15 см.

  • Пінополістирол для мокрого утеплення обирають класу ПСБ-С-25 або ПСБ-С-35 і щільністю ≥15 кг/м3. Для цоколя використовують ще щільніший матеріал. Часто зупиняють вибір на плитах із краями «паз-гребінь». Розміри плит зазвичай не перевищують 60×120 см. Під час виконання робіт потрібно враховувати, що пінополістирол витримує дощ, але руйнується під впливом сонячного випромінювання. До того ж через більш високу жорсткість пінополістирол прилягає до несучого шару гірше, ніж плити мінеральної вати.

Вибір утеплювача для теплоізоляції фасадів

  • Мінеральну вату для систем скріпленої теплоізоляції використовують щільністю 80-150 кг/м3. Для цоколя теж є спеціальні плити для фундаменту. Вони оброблені гідрофобізаторами, що знижує здатність вологопоглинання. Після монтажу утеплювач відразу потрібно закрити штукатурним шаром, оскільки під час дощу мінеральна вата вбирає вологу дуже швидко. Через те що мінеральна вата – паропроникний матеріал, в разі зовнішнього облицювання вона несумісна з продуктами, які не пропускають пар (з акриловими штукатурками і фарбами).

Способи кріплення утеплювача

Утеплювач кріплять до стін одним із трьох способів – за допомогою клею, клею і дюбелів або тільки дюбелів (останній спосіб не бажаний). За рекомендаціями виробників, краще використовувати комбінацію клею і тарілчастих дюбелів. Зазвичай дюбелі встановлюють лише на кутах будинку і по периметру дверних і віконних прорізів. Не обійтися без дюбелів і в разі, якщо висота стіни, яку треба утеплити, перевищує 8 м. Вибирають дюбелі залежно від матеріалу стін, товщини і типу утеплювача.

Способи кріплення утеплювача

Клейовий розчин має свої особливості для кожного з утеплювачів, тому купувати його краще разом із системою утеплення стін. Суміш зазвичай має у складі портландцемент, мінеральні наповнювачі та полімерні складові. Від того, в якому стані стіна і який тип утеплювача залежить спосіб нанесення клейової суміші на теплоізоляційний матеріал: маяками, смугами або суцільним шаром. Ні в якому разі не слід зменшувати потрібну кількість клею або розбавляти його.

Плити утеплювача монтують на чисту і суху, рівну і заґрунтовану поверхню. Їх кріплять по горизонталі з перев’язкою, щоб вертикальні шви в сусідніх рядах не збігалися, і стежать за вертикальністю поверхні. Лише на дуже рівній поверхні утеплювача можливо покласти штукатурку акуратно. Перед штукатуренням плити зазвичай шліфують.

Читайте також: Водостійкий пінополістирол: способи утеплення фундаменту і цоколю будинку

При укладанні плит можливі зазори між плитами не більше 2 мм. Якщо щілини ширші, їх необхідно заповнити смугами утеплювача. Особливої уваги потребують складні місця монтажу – кути, виступи, ніші, віконні та дверні отвори.

Гідрозахисний шар і армування утеплювача

Після закріплення на стіні на утеплювач наносять гідрозахисний склад (спеціальну шпаклівку або клей), в який утоплюють армувальну сітку. Сітку приклеюють внапусток із запасом 100 мм у всіх напрямках. Зверху сітки наносять другий шар гідрозахисного складу, щоб не було видно комірки сітки. Іноді його додатково ґрунтують. Приклеювати сітку розчином прямо до теплоізоляційного матеріалу не можна.

Нанесення штукатурок на газобетон

У системах мокрого утеплення стін використовують скловолоконні армувальні сітки, які витримують вплив речовин із лужною реакцією (цементний розчин має лужне середовище). Найкраще підходить сітка вагою ≥160 г/м2 з розміром комірок 3×3 або 5×5 мм.

Штукатурка і фарба для фасаду

Будівельний ринок пропонує великій вибір декоративних штукатурок на основі мінеральних в’яжучих речовин (цемент, вапно і т. ін.) у вигляді сухої суміші, а також готові до вживання акрилові, силіконові і силікатні штукатурки.

Матеріали на мінеральній основі мають високу паропроникність та морозостійкість і доступні за ціною. У більшості випадків вони білі або сірі, і, щоб отримати кольоровий фасад, його потрібно фарбувати. На мінеральні штукатурки зазвичай наносять водорозчинні фарби з високою паропроникністю – силіконові або силікатні. Готові матеріали на рідкій основі можуть мати різну колірну гамму, але іноді їх теж фарбують відповідними фарбами.

Штукатурка і фарба для фасаду

У системах з мінеральною ватою широко застосовують паропроникні мінеральні, силіконові і силікатні штукатурки. Акрилові склади еластичні, але майже не паропроникні, і їх використовують лише в системах із пінополістиролом. Деякі силіконові штукатурки об’єднують у собі показники і високої паропроникності, і еластичності, що дозволяє застосовувати їх при утепленні фасадів як мінеральною ватою, так і пінополістиролом.

Читайте також: Обираємо фінішну штукатурку. Переваги силікатних та силіконових сумішей

Найпопулярнішими фактурами штукатурок є «короїд» і «баранчик». Їх отримують завдяки особливим прийомам затирання: зерна, що входять до складу, дряпають поверхню належним чином.

Щоб придбати утеплювачі та матеріали для фасадів звертайтесь до магазинів за адресами: Дубляни, вул. Львівська, 17; Львів, вул. Городоцька, 300. Тел.: (067) 218-08-22.